Ратуша Овʼєдо приховує чудовий фокус: це не лише ратуша, а й ворота. Її почали зводити в XVII столітті просто над одним із входів старого середньовічного муру, і тому знизу її пронизує арка.
Ратуша, що є міськими воротами
Цим проходом входила й виходила дорога, що зʼєднувала місто за мурами із зовнішнім світом. Коли ти проходиш під ратушею, то ступаєш там, де століттями проїжджали вози, паломники й товари, щоб потрапити до Овʼєдо.
Таке рішення — збудувати ратушу над воротами — не єдине в Іспанії, але рідкісне, і в ньому дуже ясна логіка влади: хто контролює ворота, той контролює місто, його податки і його входи.
За свою історію будівля зазнала пожеж і руйнувань, особливо в бурхливому XX столітті, і її відбудовували не раз, але вона завжди зберігала цю подвійну душу: дім громади і ворота міста.
Вирішальна пожежа сталася в жовтні 1934 року, під час революції, що спалахнула в Астурії. Овʼєдо було зруйноване, і будівля згоріла, так само як університет, театр Кампоамор і Камара-Санта собору.
Площа довкола неї
Площа Конституції — громадська вітальня міста, де люди збираються, коли є що святкувати або проти чого протестувати, і де століттями влаштовували ринок і зачитували укази.
З одного боку її замикає церква Сан-Ісідоро-ель-Реаль зі своїм темним каменем і фасадом суворого бароко; її звели єзуїти, а після їхнього вигнання 1767 року вона стала парафіяльною.
Ансамбль відповідає класичній схемі іспанської головної площі: світська і церковна влада одна навпроти одної, а громадський простір між ними править за ринок, трибуну і сцену.
Придивися до годинника на вежі — це один зі звукових орієнтирів старого міста — і посидь хвилинку на терасі: саме тут вимірюють щоденний пульс Овʼєдо.
Не пропустіть
Це ще й ворота
Її звели в XVII столітті над входом у середньовічний мур, і її пронизує арка.
Тут проїжджали вози й паломники
Століттями цей прохід зʼєднував місто за мурами із зовнішнім світом.
Вона згоріла в жовтні 1934 року
Під час революції в Астурії, так само як університет, Кампоамор і Камара-Санта.
Її відбудували, зберігши арку
Подвійна душа дому громади й міських воріт лишилася недоторканою.
Як це вписується у твою поїздку до Овʼєдо
Вона в старому місті, наприкінці вулиці Сімадевілья, за кілька хвилин від площі Фонтан і від собору.
На цю зупинку — пʼятнадцять хвилин. Це чинна резиденція міської влади, тож оглядають її ззовні, крім окремих заходів.
Звідси вулиця Сімадевілья веде до собору, а в протилежному напрямку можна дійти до площі Траскорралес і до вулиці Гаскона.
Часті запитання
Коли згоріла ратуша?
У жовтні 1934 року, під час революції, що спалахнула в Астурії. Овʼєдо було зруйноване, і будівля згоріла, так само як Університет і значна частина старого міста. Те, що ти бачиш сьогодні, — пізніша реконструкція, зроблена зі збереженням арки й давнього плану.
