Сади Таконера
Найстаріший сад міста, 1830 року, на військовому гласисі. З оленями, ланями й павичами, що живуть у рові, з вільним входом.

Військові гласиси, перетворені на сади, рови з оленями всередині й фортеця XVI століття, яка сьогодні є громадським парком. Як місто перетворило свій пояс війни на пояс відпочинку.
🎧 На маршруті Цитадель, парк Таконера і зелене кільцеУся зелень Памплони походить від війни. Сади лежать на гласисі, землі, де заборонялося рости навіть кущеві; великий парк — це цитадель XVI століття; а найкращий оглядовий майданчик називається Медіа-Луна на честь оборонної споруди. Цей парадокс — найкращий аргумент міста.
Сади Таконера — найстаріший сад Памплони, закладений 1830 року на французький смак, з прямими алеями, партерами, статуями й альтанками, якраз на давніх гласисах західного флангу.
Найбільше дивує рів: він зберігся, і в ньому живуть олені, лані, павичі й кози — це ніби маленький зоопарк просто неба з вільним входом. Побачити оленів у фортифікації XVIII століття, у самому центрі столиці, можна не в багатьох місцях.
Між алеями стоять фонтани й памʼятники видатним наваррцям: фонтан Марібланка, статуї королів Наварри й памʼятник Хуліану Гаярре, тенорові з долини Ронкаль, який у XIX столітті був світовою зіркою.
І історія каяття: браму Сан-Ніколас, парадний вхід, знесли 1915 року, коли місто захотіло дихати за межами своїх мурів. Через десятиліття, пошкодувавши, її звели знову за давнім зразком.
Найстаріший сад міста, 1830 року, на військовому гласисі. З оленями, ланями й павичами, що живуть у рові, з вільним входом.
Пʼятикутна зірка Філіпа II, 1571 рік, сьогодні громадський парк, де мури стали променадом, а павільйони — виставковими залами.
Завантажте застосунок і відкрийте Pamplona офлайн, коли захочете. Пройдіть пішохідний маршрут Цитадель, парк Таконера і зелене кільце з місцевим гідом у навушниках.
Дізнатися більше про Viavoy →Цитадель — вершина кільця: пʼятикутна зірка, яку Філіп II 1571 року доручив збудувати італійському інженерові Джакомо Палеаро на прізвисько Фратін за зразком Антверпена.
З її пʼяти бастіонів — Санта-Марія, Сантьяго, Сан-Феліпе-ель-Реаль, Сан-Антон і Ла-Вікторія — лишилося три. Два інші знесли починаючи з 1888 року, щоб місто могло рости в бік Енсанче.
Сьогодні це громадський парк: мури стали променадом, рови заросли зеленню, а колишні військові павільйони переобладнали на виставкові зали. Перетворення машини війни на простір відпочинку завершене.
З Таконерою її зʼєднує Вуельта-дель-Кастильо, кругова доріжка довкола всього комплексу, найпопулярніший спортивний маршрут міста. Загалом можна обійти старе місто по колу самими зеленими зонами.
І є історія, яка підсумовує минуле цього місця: така досконала фортеця впала лише один раз, і не силою. 16 лютого 1808 року французи влаштували удавану гру в сніжки, відвернули увагу вартових і ввійшли без жодного пострілу.
Парк Медіа-Луна замикає кільце зі сходу й теж завдячує назвою фортифікації: тут у XVIII столітті був «півмісяць» (media luna), винесена вперед оборонна споруда такої форми.
Його спроєктував 1935 року Віктор Еуса, архітектор, який найбільше вплинув на сучасне обличчя Памплони, на майже сімдесяти тисячах квадратних метрів. І це балкон: унизу меандри Арги, городи Магдалени, а навпроти, ніби підвішене, — старе місто.
Унизу проходить Шлях святого Якова, через середньовічний міст Магдалени, яким входять у місто паломники, що спускаються з Ронсесвальєса, перетнувши Піренеї. Це вхідні ворота для тисяч людей щороку.
Другий великий оглядовий майданчик — на протилежному боці: куточок Кабальо-Бланко на бастіоні Редін. Разом вони охоплюють усю долину, і на обидва вхід вільний.
Увесь цей процес — застарілі фортифікації, перетворені на парки й променади, — повторювався по всій Європі протягом XIX століття. У Памплоні він удався особливо добре, бо мур не знесли повністю, і маршрут досі безперервний.
Балкон, який спроєктував Віктор Еуса 1935 року над меандрами Арги. Унизу проходить Шлях святого Якова, через середньовічний міст Магдалени.
Другий великий оглядовий майданчик, на протилежному боці: сто вісімдесят градусів з Аргою, що огинає старе місто. На заході сонця кращого місця немає.
Сукупність парків і садів, що оточує історичний центр і займає землю, яка колись призначалася для військової оборони: відкриті гласиси довкола мурів, саму Цитадель і винесені вперед оборонні споруди. Можна обійти все місто по колу самими зеленими зонами.
Вона називалася гласисом і була відкритим простором, що оточував мури ззовні. У фортеці суворо заборонялося, щоб там росло бодай одне дерево чи стояла бодай одна споруда, бо це дало б укриття нападникові й закрило б сектор обстрілу захисникам.
Так, а ще лані, павичі й кози, що живуть у збереженому рові саду, — це ніби маленький зоопарк просто неба з вільним входом. Побачити оленів у фортифікації XVIII століття, у самому центрі столиці, можна не в багатьох місцях.
Так, це громадський парк із вільним входом. Мури стали променадом, рови заросли зеленню, а колишні військові павільйони переобладнали на виставкові зали, які мають власний розклад. З пʼяти первісних бастіонів лишилося три.
Бо тут у XVIII столітті був «півмісяць» (media luna), винесена вперед оборонна споруда такої характерної форми, що захищала вхід до міста. Як і з Таконерою та Цитаделлю, назва зеленого простору походить просто від фортифікації, що займала це місце.
Їх два, і вони на протилежних боках: куточок Кабальо-Бланко на бастіоні Редін, поруч із собором, із ста вісімдесятьма градусами над Аргою; і парк Медіа-Луна на сході, з меандрами річки й старим містом, ніби підвішеним навпроти. На обидва вхід вільний, і обидва найкращі на заході сонця.
Повне коло — від двох до трьох годин неквапливої ходи: Таконера, Вуельта-дель-Кастильо, Цитадель і, з другого боку, Медіа-Луна. Маршрут рівний і приємний, а Вуельта-дель-Кастильо до того ж найпопулярніший спортивний маршрут памплонців.
Завантажте Viavoy і гуляйте містом Pamplona офлайн, коли захочете.

Читати далі