Madrid · Що подивитися

Площа Лавап'єс

Plaza de Lavapiés

Заплющ на мить очі на площі Лавапʼєс і прислухайся: тут звучить не одна мова. До тебе долинає бенгальська хлопців, які грають в імпровізований крикет, волоф двох сусідів, що вітаються, співуча іспанська бабусі з візком для покупок. Ти в самому серці найрізноманітнішого кварталу Мадрида, де на кількох кварталах уживаються мешканці понад вісімдесяти національностей, і в точці, від якої весь квартал віялом розходиться вниз схилом до річки.

Квартал тих, хто приходить

Століттями тут був край міста: місце, де жили ті, хто не вміщався за мурами. Ремісники, швачки, перехожі люди. І так є досі, тільки тепер ті, «хто не вміщається деінде», приїжджають із Дакара, Дакки, Кіто чи Шанхая. Бангладеська громада — одна з найпомітніших, одна з найбільших в Іспанії, — і це видно з переговорних пунктів, крамниць тканин і сарі, ресторанів із карі та фруктових яток, що працюють до пізнього вечора.

Походження назви дає привід для суперечок. Найсмачніша легенда каже, що тут був середньовічний єврейський квартал і що біля фонтана на цій площі євреї мили ноги, перш ніж увійти до синагоги («Лавапʼєс» означає «мий ноги»). Імовірно, це лише гарна легенда, але образ залишається: вода, ноги, межа. Квартал тих, хто приходить.

Є ще одна чудова історія, повʼязана з тим єврейським кварталом. Розповідають, що євреї, які навернулися до християнства, під час хрещення часто обирали імʼя Мануель, щоб показати свою нову віру; їхніх дітей та онуків почали називати «маноло» й «манола», і так нібито зʼявився архетип корінного мадридця-чулапо з гвоздикою та задерикуватістю, якого бачиш на будь-якій вербені, народному святі Мадрида. Від Лавапʼєса до самого прізвиська корінної мадридської душі.

Що роздивитися на площі

Спершу — землю під ногами: помітиш, що площа похила, бо весь квартал спускається до річки, і тому всі його вулиці ніби тікають униз. Цей постійний перепад висот — візитівка Лавапʼєса, і через нього прогулянка тут завжди інша залежно від напрямку.

Друге — цікава містобудівна деталь: багато лавок дивляться на аркади, а не до центру. Тут життя відбувається по краях, на терасах, біля дверей. Посидь трохи, і квартал сам про себе розповість.

І третє — театр Вальє-Інклан, цегляна громада червоного кольору, що панує над площею з виглядом такої собі культурної фортеці. Він носить імʼя дона Рамона, письменника, який вигадав есперпенто — спосіб дивитися на Іспанію, наче в криве ярмаркове дзеркало, — і чудово пасує до кварталу, в якому завжди було щось від вуличного театру. Під час його будівництва знайшли рештки давнього цвинтаря й будинків Мадрида епохи Габсбургів: ти буквально ступаєш по кількох містах, накладених одне на одне. Сьогодні тут ставлять сучасний театр, часто кількома мовами.

Цей квартал століттями був сценою. Ще у XVIII столітті драматург Рамон де ла Крус наповнював свої сайнети, короткі комічні пʼєси, «маноло», махами й чісперос із цих самих вулиць, змальовуючи їхні сварки, ревнощі й свята. Потім прийшли сарсуели й теж дивилися сюди.

Не пропустіть

Театр Вальє-Інклан

Сучасний театр, часто багатомовний, на рештках давнього цвинтаря й Мадрида епохи Габсбургів.

Понад 80 національностей

В одному підʼїзді можуть жити сенегальська родина, мадридський пенсіонер і пара з Бангладеш.

Коррали

Сусідські двори із суцільними галереями; корралу на вулиці Месон-де-Паредес охороняють як памʼятку.

Стріт-арт на Ембахадорес

Гігантські мурали, що змінюються щороку, на артерії, яка спускається на південь.

Як це вписується у твою прогулянку Лавапʼєсом

Площа — точний центр кварталу й найкраща відправна точка. Піднявшись угору, за пʼять хвилин дійдеш до вулиці Аргумоса з терасами в тіні та до кінотеатру «Доре», де міститься Іспанська фільмотека. Спустившись, за пʼять хвилин — до ринку Сан-Фернандо; а далі — до Табакалери й Ла-Каса-Енсендіди, уже на південній межі.

Дорогою не пропусти дві речі. Перша — коррали: будинки з центральним двором і суцільними галереями, де двері всіх помешкань виходять на спільний балкон. Найвідоміша, на вулиці Месон-де-Паредес, охороняється як памʼятка, а нині так добре видна, бо сусідні будинки знесли й її внутрішній фасад опинився відкритим, як сцена. Ці дворики надихнули такі популярні сарсуели, як «Ла Револтоса» («Бешкетниця»). І друга — вуличне мистецтво вулиці Ембахадорес, вісь гігантських муралів, що змінюються з року в рік.

Маршрут Viavoy «Багатокультурний Lavapiés» проходить цією площею й усім кварталом, а місцевий гід розповідає тобі все, поки ти йдеш, без групи, без розкладу й без інтернету. Це прогулянка вниз схилом трохи більше години, яку можна розтягнути на весь вечір.

Часті запитання

Чи надихав цей квартал на театральні пʼєси?

Ще й як. Уже у XVIII столітті драматург Рамон де ла Крус наповнював свої сайнети — короткі народні комедії — манолос, махами й чісперос (мадридськими простолюдинами) із цих самих вулиць. Він змальовував їхні сварки, ревнощі й свята з величезною дотепністю. Потім прийшли сарсуели, які й далі черпали натхнення звідси. Тож ця площа віками сама по собі є сценою: нижній Мадрид, що розповідає сам про себе.

Відкрийте Madrid і слухайте у власному темпі

Пройдіть його з місцевими гідами, у власному темпі й офлайн.

Застосунок Viavoy

Інші місця: Madrid

Площа Орієнте

Площа Кальяо

Площа Дос-де-Майо

Пласа-Майор

Ворота Алькала

Пуерта-дель-Соль