Шість великих парасоль із хвилястого дерева ширяють над площею в самому серці старого міста: це найбільша деревʼяна конструкція світу, і коли її відкрили 2011 року, вона розділила місто на два непримиренні табори. Сьогодні Лас-Сетас («Гриби») — одна з листівок Севільї, тут найкращий оглядовий майданчик міста, а в підвалі ховається римська археологічна памʼятка, яку знайшли випадково і яка мало не пустила під укіс увесь проєкт.
Тридцять років пустиря
Тут стояв залізний ринок XIX століття, ринок Енкарнасьйон, який знесли 1973 року з обіцянкою збудувати кращий. Обіцянку так і не виконали: площа перетворилася на пустир і наземну парковку — діру в самому історичному центрі, що проіснувала майже три десятиліття й стала місцевим символом недбалості міської влади.
2004 року оголосили міжнародний конкурс, і переміг німецький архітектор Юрген Маєр із проєктом під назвою Metropol Parasol: конструкція з клеєної деревини у формі хвилястих парасоль, що накрила б площу, не замикаючи її. Почалися роботи, і тоді зʼявилася проблема.
Коли копали під фундамент, під землею знайшлося ціле місто: римські будинки з мозаїками, альмохадське житло, залишки кількох століть. Довелося переробляти фундамент, бюджет злетів, а будівництво затягнулося на роки. Полеміка була монументальною — і результат теж.
Антикваріум, оглядовий майданчик і площа
Унизу — Антикваріум, музей, що зберігає знахідки на місці. Його проходять кладками над римськими будинками I–VI століть із їхніми кольоровими мозаїками, колодязем, а над ними — залишки житла альмохадської доби. Це буквально спуск шарами міста, одне століття на рівень.
Угорі оглядовий майданчик — хвиляста стежка по найвищій частині конструкції, з Хіральдою вдалині, дахами старого міста внизу й усім містом довкола. Це не найвища точка огляду в Севільї, але найповніша: звідси видно форму історичного центру, а з землі це неможливо.
А посередині — крита площа, про яку згадують найменше і якою користуються найбільше: простір у тіні в місті, де тінь — товар першої необхідності. О пʼятій годині дня в серпні там унизу є люди. У Севільї це найкраща можлива архітектурна критика.
Не пропустіть
Найбільша деревʼяна конструкція світу
Тисячі склеєних і зʼєднаних деталей, щоб накрити площу, не замикаючи її.
Антикваріум
Римські будинки з мозаїками й альмохадське житло над ними, збережені в підвалі, де їх знайшли.
Хвилястий оглядовий майданчик
Не найвища точка Севільї, але звідси найкраще видно форму старого міста.
Тінь на площі
О пʼятій годині дня в серпні там унизу є люди. У Севільї це говорить усе.
Як це вписується у твою поїздку до Севільї
Вони стоять на площі Енкарнасьйон, за десять хвилин від вулиці Сьєрпес, колегіальної церкви Сальвадор і Аламеди-де-Еркулес. Під площею до того ж працює продуктовий ринок.
Вхід на оглядовий майданчик тепер включає аудіовізуальну програму, і ціна чимало зросла порівняно з першими роками. За Антикваріум платять окремо. Якщо бюджет обмежений і треба обирати, найбільше запамʼятовується оглядовий майданчик на заході сонця; якщо тебе цікавить археологія, підвал унікальніший.
Підіймайся в останні години дня. Деревʼяна конструкція стає золотою під низьким сонцем, Хіральда вимальовується на тлі неба, а місто запалює вогні, поки ти нагорі. Саме тоді черга найдовша, і все одно воно того варте.
Часті запитання
Що тут було до Сетас?
Чималий безлад, правду кажучи. Тут був залізний ринок XIX століття, ринок Енкарнасьйон, який знесли в 1973 році. А потім майже тридцять років тут був пустир і парковка посеред історичного центру, діра, яку ніхто не знав, чим заповнити. Оголосили міжнародний конкурс, у 2004 році його виграв німець… і все одно минуло сім років до відкриття. Те, що сьогодні є листівкою, було десятиліттями головного болю.
Що саме видно там, унизу?
Ціле поховане місто. У підвалі ти йдеш помостами над римськими будинками з кольоровими мозаїками, яким майже дві тисячі років, а також серед решток уже середньовічного житла часів альмохадів. Це наче спуститися ліфтом часу: кожен рівень — інше століття. Мені подобається дивитися на це якраз перед тим, як піднятися нагору, щоб пройти місто знизу догори.
