Avila · Що подивитися

Площа Меркадо-Чіко

Plaza del Mercado Chico

Це вітальня Авіли: прямокутник з аркадами з трьох боків, на чолі з фасадом ратуші, де місто призначає зустрічі, робить покупки й навмисно гає час. І робить це набагато довше, ніж здається, бо під цією бруківкою був форум римської Авіли. Дві тисячі років громадського життя на тому самому квадраті землі.

Дві тисячі років на тому самому місці

Коли тут була римська Абула, на цьому місці стояв форум: громадський центр, де вершилися політика, торгівля й правосуддя. Минали століття, змінювалися господарі й мови, і все ж функція не зрушила з місця: на форумі постала середньовічна площа, а на ній — нинішня.

Така тяглість трапляється рідше, ніж здається. В іспанських містах центр зазвичай з плином століть зміщується, слідом за ростом міста або за новою владою. Тут цього не сталося, почасти тому, що мури не дали місту рости й змусили й далі користуватися тим, що було.

А ще до Риму тут жили люди. Ці землі населяли веттони, доримський народ скотарів, який лишив по всьому плоскогірʼю гранітних биків і свиней, що їх називають верракос, і їхнє поселення стояло на цьому самому пагорбі.

Малий, а не Великий

Назва спантеличує, поки її не пояснять: це Меркадо-Чико, тобто Малий ринок, щоб відрізнити його від Меркадо-Гранде, Великого ринку, — площі, що відкривається за мурами перед воротами Алькасар. Два ринки, один усередині, другий зовні, з різними функціями.

Внутрішній був щоденним ринком, для повсякденного постачання мешканців усередині мурів; зовнішній — для великих ярмарків і худоби, яку не можна було заводити за мури. Такий поділ звичний для обнесених мурами міст і пояснює планування обох просторів.

Аркади, що замикають три боки, дозволяли торгувати під дахом, чи то в дощ, чи то під пекучим сонцем плоскогірʼя, — а в Авілі це дві крайнощі року. Ринок тут працює й досі, і саме ця тяглість використання робить так, що площа не схожа на декорацію.

Не пропустіть

Тут був римський форум

На ньому постала середньовічна площа, а на ній — нинішня. Дві тисячі років громадського життя на тому самому місці.

Мури його законсервували

Не даючи місту рости, вони змусили й далі користуватися тим самим центром, що рідко буває в іспанських містах.

Малий проти Великого

Внутрішній ринок був щоденним; зовнішній — для ярмарків і худоби, яку не можна було заводити за мури.

До Риму — веттони

Доримський народ, що лишив гранітних верракос по всьому плоскогірʼю, уже мав своє поселення на цьому пагорбі.

Як вписати її у твою поїздку до Авіли

Вона в самому центрі обнесеного мурами міста, за пʼять хвилин від собору, монастиря Санта-Тереса і воріт Алькасар. Її перетинаєш кілька разів на день, навіть не збираючись.

Навколо стоять палаци, які знать Авіли звела всередині мурів, — Агіла, Вердуго, Велада, башта Гусманів, — і вони показують, чим було це місто, коли кастильська вовна приносила гроші.

Це найкраще місце, щоб зупинитися поїсти чи щось випити, з терасами під аркадами. І це справжня площа, з мешканцями, а не музеєфікований простір: це відчувається в будь-яку годину.

Часті запитання

Чи існувала Авіла до римлян?

Так, і задовго. Перш ніж прийшов Рим і заснував тут Абулу, ці землі населяли веттони, доримський народ скотарів і воїнів, той самий, що залишив по всьому плоскогірʼю тих величезних гранітних биків і свиней, яких звуть верракос. Вони вже мали своє поселення на цьому пагорбі, бо їх приваблювало те саме, що й усіх після них: висота, яку легко боронити, і вода неподалік. Коли ступатимеш цією площею, подумай, що понад дві тисячі років люди обирають саме це місце.

Відкрийте Avila і слухайте у власному темпі

Пройдіть його з місцевими гідами, у власному темпі й офлайн.

Застосунок Viavoy

Інші місця: Avila

Ворота Алькасар

Базиліка Сан-Вісенте

Собор Авіли

Монастир Санта-Тереса

Лос-Куатро-Постес

Монастир Втілення