Скромний будинок на вулиці Растро, де Мігель де Сервантес жив між 1604 і 1606 роками, коли двір Філіпа III переїхав до Вальядоліда. Саме тоді вийшла друком перша частина «Дон Кіхота». І тут сталося те, про що майже ніхто не розповідає: він потрапив до вʼязниці через те, що був сусідом.
Ніч на 27 червня 1605 року
Того вечора біля сусідніх дверей кабальєро Гаспара де Еспелету поранили ударом шпаги. Він помер через два дні, і правосуддя навіть увʼязнило Сервантеса й жінок його родини лише за те, що вони жили поруч із місцем події.
Їх відпустили, але завдяки тому судовому процесу ми сьогодні напевно знаємо, що це був дім автора «Дон Кіхота»: у справі записано імена, свідчення й точну адресу.
Це одна з тих іроній історії: документи, які дають змогу знайти дім найбільшого іспанського письменника, зʼявилися завдяки кримінальному розслідуванню, у якому він був випадковим підозрюваним.
Сервантес оселився тут із родиною в маленькій кімнатці, бо двір переїхав до Вальядоліда, а з ним і всі, хто жив із позовів, клопотань і знайомств. Він роками намагався стягнути борги й здобути посаду.
Чому двір був тут
Кілька років це місто було столицею Іспанії. 1601 року всемогутній герцог Лерма, фаворит Філіпа III, переконав короля перенести двір із Мадрида.
І дехто стверджує, що зробив він це не з любові до Вальядоліда, а тому, що скупив пів Вальядоліда й розраховував озолотитися на зростанні цін. 1606 року двір повернувся до Мадрида, після того як Мадрид теж зробив свої пропозиції.
Будинок зберігся й став музеєм завдяки маркізу де ла Вега-Інклану, аристократу, закоханому в культурну спадщину, який на початку XX століття був одним із винахідників туризму в Іспанії. Він же врятував і Дім-музей Ель Греко в Толедо.
Усередині чекають сіни з колодязем, Бібліотека Сервантеса, вітальня з помостом, покій, де жив письменник, і спальня з ліжком під червоним балдахіном — усе вмебльовано відповідно до епохи.
Не пропустіть
Тут Сервантес жив із 1604 до 1606 року
Саме тоді, коли вийшла друком перша частина «Дон Кіхота».
Потрапив до вʼязниці, бо був сусідом
Біля сусідніх дверей заколото кабальєро, і правосуддя увʼязнило Сервантеса разом із родиною.
Завдяки цьому ми знаємо, що це його дім
У судовій справі записано імена, свідчення й точну адресу.
Двір був тут
Герцог Лерма переніс його сюди 1601 року, і дехто каже, що тому, що скупив пів Вальядоліда.
Як це вписується у твою поїздку до Вальядоліда
Він стоїть на вулиці Растро, за кілька хвилин від Пласа-Майор і Кампо-Гранде.
Відвідини тривають близько сорока пʼяти хвилин, вхід платний і недорогий. Перевір розклад і дні безкоштовного входу.
Він утворює пару з Будинком-музеєм Колумба: двоє людей, що змінили світ і залишили слід у цьому місті, — один його описав, а другий відкрив.
Часті запитання
Чому двір тоді був у Вальядоліді?
Ось що цікаво: кілька років це була столиця Іспанії. У 1601 році всемогутній герцог Лерма, фаворит Філіпа III, переконав короля перенести двір з Мадрида, і дехто каже, що він зробив це не з любові до мого міста, а тому, що скупив пів Вальядоліда й сподівався, що ціни зростуть. Експеримент тривав недовго: у 1606 році двір повернувся до Мадрида. Але в ті роки Вальядолід кипів письменниками, і тому тут зрештою оселився Сервантес.
А як урятувався цей будинок?
Він ледь не дожив до наших днів. Його зберегли й перетворили на музей завдяки маркізові де ла Вега-Інклану, аристократові, закоханому в спадщину, який на початку XX століття був одним із винахідників туризму в Іспанії. Він урятував цю будівлю, а також Дім Ель Греко в Толедо та інші куточки, які сьогодні обовʼязково відвідують. Без таких людей від будинку, де жив Сервантес, коли вийшов «Дон Кіхот», сьогодні не залишилося б навіть спогаду.
