На вулиці Доктора Верно, серед панських будинків, є музей із тишею старовинної бібліотеки, який зберігає найбільшу у світі колекцію решток давніх мешканців Гран-Канарії. Сотні черепів, розкладених у вітринах, мумії, ідоли й пінтадери (глиняні печатки). Це найвражаючий візит у Вегеті.
Лікар XIX століття і суперечка про Дарвіна
Його заснував 1879 року Грегоріо Чиль-і-Наранхо, лікар з острова, у розпал наукового кипіння XIX століття, коли пів Європи сперечалося про Дарвіна й походження людини. Чиль хотів вивчати давніх канарців із науковою суворістю і зібрав колекцію, сьогодні єдину у світі.
Це дорого йому коштувало. Його головна праця про минуле цих островів та їхніх давніх мешканців опинилася в церковному Індексі заборонених книг, засуджена Римом. Людина, на яку показували пальцем за те, що наважилася вивчати походження власної землі науковим методом.
Музей зберігає той дух XIX століття: деревʼяні вітрини, систематичний порядок, відчуття, що ти радше в кабінеті природничої історії, ніж у сучасному музеї. І ця атмосфера — частина того, що робить його незабутнім.
Пінтадери, ідоли й черепи
Пінтадери — це глиняні печатки з геометричними малюнками, призначення яких досі обговорюють: знак власності, прикраса для тіла, родинний символ. Ніхто не знає напевно, і саме ця невизначеність робить їх такими захопливими.
Ідол Тари, сидяча фігура з випаленої глини з дуже виразними формами тіла, став символом острова. Дослідники вважають, що він уособлював родючість, але ми не знаємо ні його справжнього імені, ні вірування, якому він відповідав. Його так називають за місцевістю Тара біля Тельде, де його знайшли.
А ще є антропологічна колекція — те, чого майже ніхто не очікує: сотні черепів і мумій давніх канарців, розкладених у вітринах. Вона вражає і зворушує однаковою мірою.
Це не гонитва за моторошним. Це єдиний наявний спосіб подивитися в обличчя людям, які жили на цих островах до того, як сюди прибув будь-хто ззовні, і зрозуміти, звідки походить ця земля. Звідси виходиш із зовсім іншим уявленням про архіпелаг.
Не пропустіть
Заснований 1879 року
Лікарем Грегоріо Чилем-і-Наранхо, у розпал європейської суперечки про Дарвіна й походження людини.
Його праця опинилася під забороною
Книжка Чиля про давніх канарців потрапила до церковного Індексу заборонених книг.
Найбільша колекція у світі
Сотні черепів і мумій давніх мешканців Гран-Канарії.
Ідол Тари
Сидяча глиняна фігура, символ острова. Вважають, що вона уособлювала родючість, але напевно це невідомо.
Як це вписується у твою поїздку до Лас-Пальмаса
Він у Вегеті, за три хвилини від площі Санта-Ана і за крок від Будинку Колумба та CAAM.
Візит триває добру годину. Вхід недорогий, музей невеликий, але насичений: варто йти неквапом і читати стенди, бо саме загальна розповідь надає сенсу експонатам.
Якщо можеш зайти лише в один музей у Вегеті, нехай це буде цей. Будинок Колумба має більше архітектурного шарму, а CAAM — більше сучасних амбіцій, але саме Канарський музей змінює те, як дивишся на острів.
Часті запитання
Чи правда, що його засновник мав проблеми з Церквою?
Ще й які. Його велика праця про минуле цих островів та їхніх давніх мешканців потрапила ні багато ні мало до Індексу заборонених книг Церкви, засуджена Римом. Уяви, що це тоді означало: тутешня людина, заклеймована за те, що наважилася вивчати походження острівʼян із науковою суворістю. І все ж він не здався: присвятив усе життя й чималу частину статків тому, щоб звести цей музей. Тому щоразу, коли я заходжу, я мовчки йому дякую.
Звідки походить назва «Ідол з Тари»?
Від місця, де його знайшли: район Тара біля Телде, на сході острова. Це фігурка з обпаленої глини з дуже підкресленими формами тіла, і дослідники вважають, що вона втілювала родючість — землю, що дає життя і їжу. Ніхто не знає ні її справжнього імені, ні якому віруванню вона відповідала, але її силует ти сьогодні побачиш по всій Гран-Канарії: на футболках, на логотипах, навіть витатуюваним на шкірі людей. Мало які речі так багато розповідають про те, ким були давні острівʼяни.
