Granada · Що подивитися

Королівська капела

Capilla Real

Тут поховано Католицьких королів, і не випадково: Ізабелла обрала Гранаду, останнє місто, яке вона завоювала, а не Толедо чи Севілью. Вона померла 1504 року, і її останки чекали в Альгамбрі, доки цю будівлю не завершили 1517 року. Усередині — позолочені ґрати, що належать до найкращих у Європі, два надгробки з каррарського мармуру, а в музеї — приватна колекція живопису королеви: дошки, перед якими вона молилася.

Рішення бути похованими тут

Цей вибір має очевидну політичну вагу. Ізабеллу та Фердинанда могли поховати в будь-якому з великих соборів їхніх королівств, а вони обрали місто, яке щойно взяли 1492 року, останню столицю ісламу на півострові. Бути похованими тут означало закріпити сенс свого правління.

Будівлю звели між 1505 і 1517 роками в стилі пізньої ізабеллінської готики під керівництвом Енріке Егаса. Її зовнішній фасад укритий камʼяною філігранню, а на ньому — переплетені ініціали F і Y (від Fernando та Ysabel), ярмо зі стрілами й гранат — плід, що дав назву місту й після завоювання увійшов до королівського герба.

Усередині спочивають четверо: Католицькі королі, а в другому надгробку — їхня донька Хуана I Кастильська та її чоловік Філіп Красивий. Під мармуровими надгробками, у крипті, стоять королівські свинцеві труни, прості й на виду, з вигравіюваними ініціалами. Контраст між мармуром нагорі й свинцем унизу — найвражаючіший момент відвідин.

Ґрати, надгробки й колекція Ізабелли

Ґрати підписав майстер Бартоломе де Хаен близько 1520 року, і роботу над ними він вів роками. Це не просто огорожа: це стіна з позолоченого заліза заввишки кілька метрів, зі святими, сценами з життя Христа, гербами й ажурним гребенем, і її вважають одним із найкращих творів художнього кування в Європі.

Надгробки з каррарського мармуру: надгробок Католицьких королів вирізьбив італієць Доменіко Фанчеллі, а надгробок Хуани й Філіпа — Бартоломе Ордоньєс. Зверни увагу на знамениту деталь: голова Ізабелли глибше вгрузає в подушку, ніж голова Фердинанда, і традиція тлумачить це як натяк на те, що вона мала більшу вагу. Імовірно, це скульптурний випадок, але це перше, на що всі вказують.

Музей у сакристії зберігає приватну колекцію живопису Ізабелли Католицької: фламандські дошки ван дер Вейдена, Мемлінга, Баутса та інших, ті, що стояли в її особистій молільні. Побачити картини, перед якими молилася королева й які вона сама обрала, — найінтимніша частина будівлі. Там також її корона й скіпетр і меч Фердинанда.

Не пропустіть

Ґрати майстра Бартоломе

Позолочене залізо зі святими й сценами, близько 1520 року. Серед найкращих творів художнього кування в Європі.

Свинець під мармуром

У крипті — прості королівські труни на виду, під надгробками з каррарського мармуру.

Приватна колекція Ізабелли

Ван дер Вейден, Мемлінг і Баутс: дошки з її особистої молільні, які вона обрала сама.

Голова, що вгрузла в подушку

Голова Ізабелли глибше вгрузає в подушку, ніж голова Фердинанда. На це вказують усі.

Як це вписується у твою поїздку до Гранади

Вона прилягає до собору, але це окрема, давніша будівля з власним входом із вулиці Офісіос і власною ціною. Багато хто купує квиток до собору, думаючи, що він включає й каплицю, і дуже дивується.

Порядок, який я раджу: почати звідси й продовжити собором. Королівська каплиця менша, затишніша й насиченіша змістом, і виграти в ній час, доки не прийшла основна маса відвідувачів, варто того. Розраховуй на сорок хвилин.

Довкола — історичний центр: Алькайсерія, Мадраса — колишній насридський університет зі збереженою молитовною залою, — площа Біб-Рамбла і Корраль-дель-Карбон. Усе вміщається в один ранок.

Часті запитання

Це правда, що тут зберігаються картини королеви Ізабелли?

Так, і для мене це найінтимніше в усьому цьому. У музеї ризниці зберігається приватна колекція живопису Ізабелли Католички, дошки, на які вона дивилася й перед якими молилася у своїх покоях. Це фламандські й італійські твори найвищого рівня: Ван дер Вейден, Мемлінг, Боттічеллі, Перуджино… одна з найкращих колекцій ранніх фламандців в Іспанії. Це не золото королеви, це її інтимний світ: те, що наймогутніша жінка обрала мати перед очима щодня.

А ці позолочені ґрати, хто зміг їх зробити?

Їх підписав геніальний митець, Майстер Бартоломе де Хаен, близько 1520 року, і вони забрали в нього роки життя. Це не проста огорожа: це кордон із позолоченого заліза, зі святими, сценами й гербами, викуваними так, наче це ювелірна робота. Зверни увагу, що вони розділяють два світи: з цього боку ти; з іншого — королі. Це зробили навмисно, щоб ніхто не міг цілком наблизитися до них навіть після смерті. Велич теж вимірюється відстанню.

Відкрийте Granada і слухайте у власному темпі

Пройдіть його з місцевими гідами, у власному темпі й офлайн.

Застосунок Viavoy

Інші місця: Granada

Гранадський собор

Корраль-дель-Карбон

Ель-Баньюело

Хенераліфе

Алькасаба

Мешуар