Фасад із каменю й цегли, що тягнеться понад сто пʼятдесят метрів, із ренесансним порталом у центрі й симетрією, яка змушує замовкнути посеред вуличного руху. Це одна з найбільших будівель іспанського Відродження: її почали зводити 1546 року як шпиталь для бідних жінок, а сьогодні тут засідає Парламент Андалусії. Небагато законодавчих палат світу можуть сказати, що займають дім, заснований, щоб лікувати тих, у кого не було навіть кутка, де померти.
Заснований жінкою 1500 року
Засновницею була Каталіна де Рібера, знатна вдова й одна з найцікавіших постатей Севільї свого часу. Вона відкрила шпиталь 1500 року, за пів століття до появи цієї будівлі, і забезпечила його своїм майном. Вона була матірʼю Фадріке Енрікеса де Рібери, маркіза, який згодом збудує Каса-де-Пілатос.
Монументальне будівництво почалося 1546 року під керівництвом Мартіна де Гайнси, а продовжив його Ернан Руїс II, той самий архітектор, що завершив Хіральду її дзвіничним ярусом. У результаті постала будівля майже з десятьма дворами, організованими навколо центральної церкви, з найпередовішою шпитальною логікою свого століття: повітря, світло й розділення хвороб.
Назва відсилає до пʼяти ран Христа на хресті (Cinco Llagas — «Пʼять ран»), дуже сильного культу в XVI столітті й цілком відповідного призначенню місця. Його також називали Шпиталем Крові. Він працював як шпиталь понад чотири століття, аж до сімдесятих років XX століття.
Від шпиталю до Парламенту
Після закриття будівля стояла покинута й у жалюгідному стані. Відновлення прийшло разом з андалуською автономією: з 1992 року тут розміщується Парламент Андалусії, а зала пленарних засідань займає колишню церкву шпиталю, роботу Ернана Руїса II, під її оригінальним склепінням.
Ось образ, що підсумовує будівлю: сто девʼять депутатів сидять півколом усередині храму XVI століття, зведеного посеред шпиталю для бідних жінок. Втручання зберегло конструкцію, тож двори, галереї й портал — ті самі, що й тоді.
Його можна відвідати. Парламент проводить безкоштовні екскурсії з попереднім бронюванням, які проходять двори, залу пленарних засідань і парадні зали. Записатися треба заздалегідь і підлаштуватися під інституційний календар, але це одні з найменш відомих і найдивовижніших відвідин у місті.
Не пропустіть
Каталіна де Рібера
Заснувала шпиталь 1500 року на власне майно. Її син згодом звів Каса-де-Пілатос.
Зала пленарних засідань у церкві
Андалуські депутати дискутують під склепінням храму XVI століття роботи Ернана Руїса II.
Майже десять дворів
Повітря, світло й розділення хвороб: найпередовіша шпитальна логіка Відродження.
Безкоштовні екскурсії
Парламент проводить їх із попереднім бронюванням. Майже ніхто не знає, що вони існують.
Як це вписується у твою поїздку до Севільї
Він стоїть на північному краю старого міста, просто навпроти арки Макарени і базиліки Макарени. Це природні вхідні ворота до кварталу, якщо приходиш з історичного кільця Ронда.
Логічний маршрут такий: шпиталь, арка й мур, базиліка, а звідти вглиб вулицею Сан-Луїс до церкви Сан-Луїс-де-лос-Франсесес, площі Пумарехо і Аламеди-де-Еркулес. Це північна половина Севільї, найменш туристична й найбільш заселена.
Навіть якщо не зможеш зайти, фасад вартий зупинки. Перейди на протилежний тротуар, щоб побачити його повністю: довжину й ритм прорізів можна оцінити лише на відстані, а зблизька не розумієш розміру того, що перед тобою.
Часті запитання
Звідки походить назва «Пʼять ран»?
З чистого християнства: пʼять ран — це пʼять ран Христа на хресті, дві на руках, дві на ногах і в боці. Це був дуже сильний культ у XVI столітті, і дати таку назву лікарні було цілком логічно: сюди приходили страждати тілом, як Він. Зверни увагу: навіть біль огортали вірою.
Хто наказав її звести?
Жінка, і для її часу це було немало. Її заснувала донья Каталіна де Рібера в 1500 році, знатна вдова з грошима й головою, мати маркіза, який згодом збудує Каса-де-Пілатос. Вона запустила лікарню задовго до того, як постала ця величезна камʼяна будівля, яку ти бачиш. Мені подобається думати, що цей палац охорони здоровʼя народився з волі пані, яка вирішила, що бідні теж заслуговують на гідне місце, де їх лікуватимуть.
