Масивна цегляна будівля, схожа на портовий склад, бо саме ним вона й була: тут мала свої склади британська судноплавна компанія Elder Dempster Lines, і головним її бізнесом були банани. Від 1999 року це науковий музей, де можна торкатися всього.
Банановий склад із шотландським імʼям
Судноплавну компанію Elder Dempster Lines заснували 1878 року шотландці Александер Елдер і Джон Демпстер, а на острові вона осіла 1884 року. Тут вантажили канарські фрукти й везли їх до Великої Британії, і цей обіг декого зробив багатими, а дуже багатьом дав роботу.
Чому банани? Бо тут вони чудово родили, а в Північній Європі були дорогою розкішшю, майже екзотикою. Ключовою постаттю став англійський підприємець сер Альфред Джонс, який із Ліверпуля керував цими судноплавними компаніями і придумав заповнювати канарськими бананами трюми кораблів, які й так сюди приходили.
Цей бізнес — частина тієї самої історії, що й порт Ла-Лус: будівництво 1883 року, вугілля, британські консули і місто, яке за двадцять років перетворилося з провінційного містечка на атлантичну стоянку.
Коли компанія пішла, велика будівля спорожніла, дивлячись на порт, завдяки якому виросла. І тут починається друге життя будівлі.
Музей, де «торкайся всього»
У грудні 1999 року той банановий склад відродився як науковий музей. Але не музей, де дивишся й мовчиш: якраз навпаки.
Елдер — музей, де «торкайся всього»: тут запускають машини, заходять у планетарій, дивляться кіно в трьох вимірах і пізнають фізику власними руками. Він однаково захоплює і дітей, і дідусів.
Ця філософія — інтерактивний музей, наука як досвід, а не як вітрина — поширилася завдяки Експлораторіуму в Сан-Франциско в шістдесятих роках, і Елдер — одне з найвдаліших її втілень в Іспанії.
Подумай на мить: там, де колись складали грона бананів для відвантаження, сьогодні малеча відкриває, як влаштований світ. Це, мабуть, найкраще перетворення промислової спадщини в місті.
Не пропустіть
Колись це був банановий склад
Британської судноплавної компанії Elder Dempster Lines, заснованої 1878 року, яка осіла тут 1884 року.
Банан був розкішшю в Європі
Серові Альфреду Джонсу спало на думку заповнювати ними трюми кораблів, які й так приходили сюди по вугілля.
Музей від грудня 1999 року
Порожній склад перетворили на науковий музей, що дивиться на той самий порт.
Тут торкаються всього
Машини, які можна запустити, планетарій, кіно 3D і фізика власними руками. Ідеально з дітьми.
Як це вписується у твою поїздку до Лас-Пальмаса
Він у парку Санта-Каталіна, у серці портової зони, поруч із будівлею Міллер і за крок від круїзного терміналу.
Візит триває від півтори до двох годин, довше, якщо ти з дітьми, — саме тоді музей показує себе найкраще. Перевір розклад і ціни квитків, які включають додатки на зразок планетарію.
Його добре поєднати з замком Ла-Лус, за кілька хвилин звідси, і з прогулянкою пляжем Лас-Кантерас, що по той бік перешийка.
Часті запитання
І чому, власне, саме банани?
Бо тут вони чудово родили, а на півночі Європи були дорогою, майже екзотичною розкішшю. Ключову роль відіграв англійський підприємець сер Альфред Джонс, який з Ліверпуля керував цими судноплавними компаніями: йому спало на думку заповнювати канарськими бананами трюми кораблів, що й так приходили сюди по вугілля, і продавати їх у Великій Британії, де вони викликали справжній фурор. Місцевий банан, маленький і солодкий, споконвічний, підкорив фруктові крамниці Лондона з цих самих причалів.
