Ешампле Валенсії: модернізм, за який заплатили апельсини
Залізний ринок, що став вітальнею міста, широкі проспекти з будинками буржуа-цитрусовиків і квартал, куди майже не ступає нога туриста. За десять хвилин від собору.
Коли Валенсія 1865 року знесла свій мур, місто вперше за шістсот років розширилося. Те, що збудували на цій новій землі, — це Ешампле: широкі проспекти, великі квартали й будинки буржуазії, що розбагатіла на дуже конкретній справі — експорті апельсинів. Сьогодні в цьому кварталі зосереджена найкраща модерністська архітектура міста й цілком місцеве вуличне життя, і він за десять хвилин від собору.
Меркадо-де-Колон перестав бути ринком у вісімдесяті роки й ледь не був знесений. Сьогодні це один із найгарніших просторів Валенсії, і тут не продають жодного помідора.
Апельсинові гроші
Від кінця XIX до середини XX століття Валенсія жила з цитрусових. Уерту масово перевели на апельсинові дерева, порт розширили, щоб вивозити фрукти, а валенсійські торговельні доми продавали апельсини в Лондоні, Парижі, Гамбурзі й Ліверпулі. Північний вокзал, збудований 1917 року, скрізь має мозаїки з апельсинами: це не оздоба, це реклама.
Саме ця цитрусова буржуазія замовляла будинки Ешампле. Вона прагнула вирізнитися, і стилем, який обрала, став валенсійський модернізм з архітекторами на кшталт Франсіско Мори, Мануеля Періса чи Вісенте Феррера: вигнуті фасади, кераміка, кування, засклені еркери й дуже виразний рослинний декор.
Валенсійський Ешампле не досяг ні розміру, ні цілісності барселонського, але має власний характер і помітну щільність добрих будівель, особливо на вулицях Сірило Аморос, Сорні, Хорхе Хуан і на Гран-Віа Маркес-дель-Турія. Цю прогулянку роблять, задерши голову.
Арка з великим мармуровим хрестом, яка здається середньовічною, а насправді 1946 року: справжню браму знесли 1865 року разом з усім муром, а цю звели згодом на її місці. 1993 року її розібрали камінь за каменем, щоб прокласти метро, і знову зібрали. Вона позначає точну межу між старовинними провулками й буржуазною сіткою кварталів.
Шедевр валенсійського модернізму роботи Франсіско Мори, відкритий 1916 року: залізна конструкція, цегла, мозаїка й два монументальні керамічні фасади. Він перестав працювати як ринок у вісімдесяті, ледь не був знесений і був відновлений як гастрономічний простір. Сьогодні це одне з найгарніших місць міста, і свіжих продуктів тут не продають.
Будинок 1901 року з двома камʼяними драконами, що підтримують головний балкон, робота Хосе Мануеля Кортіни, найсвоєріднішого з валенсійських архітекторів-модерністів. Його репертуар сягає від фантастичної готики до езотеричного символізму, і цей фасад — його найвпізнаваніша робота. Він стоїть на розі, повз який проходить пів міста, не підводячи погляду.
Меркадо-де-Колон відкрили 1916 року, щоб обслуговувати новий буржуазний квартал, і тому його збудували з архітектурними амбіціями, яких не потребував жоден продовольчий ринок: два монументальні фасади з цегли, кераміки й мозаїки та внутрішня залізна конструкція з великим прольотом.
З часом квартал змінив звички, і ринок поступово порожнів. Як продовольчий ринок він закрився у вісімдесяті роки, стояв покинутий, і навіть ставало питання про його знесення. Відновлення прийшло 2003 року й перетворило його на простір ресторанів, терас і дизайнерських крамниць.
Результат подвійний. З одного боку, врятували надзвичайну будівлю, і сьогодні це одне з найприємніших місць Валенсії, з терасами під залізною конструкцією й навіть оршатерією. З другого боку, втратили квартальний ринок: тут уже ніхто не купує ні рибу, ні овочі.
Це та сама дискусія, що в багатьох європейських містах, про перетворені історичні ринки. Варто йти сюди, знаючи це: це чудовий гастрономічний простір, а не ринок.
4
Гран-Віа Маркес-дель-Турія
📍 Центральна вісь Ешампле
Найпоказніший проспект Валенсії, з подвійним рядом платанів, центральним бульваром і будинками великих експортерів апельсинів з обох боків. Саме тут найкраще видно масштаб, який цитрусова буржуазія хотіла собі надати. Тут гуляють у тіні й практично без туристів: тут місто живе своїм життям.
Два історичні сади XIX століття з величезними фікусами, чиє розлоге коріння піднімає бруківку. Це одні з найтінистіших місць центру й одні з тих, про які майже не згадує жоден путівник. Добре місце, щоб посидіти між старим містом і Ешампле, особливо влітку.
Оршата з чуфи (земляного мигдалю) з Альбораї з фартонами, подана дуже холодною під залізною конструкцією ринку. Добра оршата свіжа, не з пакета, і живе лише кілька годин. Це найхарактерніший валенсійський підвечірок і найкращий привід зайти до Меркадо-де-Колон пообіді.
Природний маршрут починається біля Порта-де-ла-Мар, перетинає сади Хардінес-де-ла-Глорієта, іде вулицею Колон до Сірило Аморос і Сорні, доходить до Меркадо-де-Колон і закінчується на Гран-Віа Маркес-дель-Турія. Це приблизно сорок хвилин пішки із зупинками.
Це торговельний район міста — на вулиці Колон зосереджені великі мережі — і водночас тут дизайнерські крамниці, книгарні й найкращі ресторани. Ціни — як у доброму кварталі, а не в туристичній зоні: недешево, але чесно.
Найкраще працює план пройти його пообіді: крамниці відчинені, на проспектах тінь, а близько шостої — оршата в Меркадо-де-Колон. А якщо їдеш улітку, зважай, що в Ешампле значно менше тіні, ніж у старому місті, тож уникай найспекотніших годин.
Одна примітка: ця частина Валенсії приймає найменше туристів і водночас найкраще пояснює, яким є місто сьогодні. Якщо маєш третій день, присвятити їй один вечір варто більше, ніж удруге обходити історичний центр.
Часті запитання
Що таке ринок Меркадо-де-Колон у Валенсії?
Шедевр валенсійського модернізму, відкритий 1916 року за проєктом Франсіско Мори, з двома монументальними фасадами з цегли, кераміки й мозаїки та внутрішньою залізною конструкцією. Його збудували як продовольчий ринок для нового буржуазного кварталу, як ринок він закрився у вісімдесяті роки, навіть ставало питання про знесення, і 2003 року його відновили як простір ресторанів і терас. Сьогодні це одне з найгарніших місць міста, але свіжих продуктів тут уже не продають.
Чи варто відвідати Ешампле Валенсії?
Так, особливо якщо маєш третій день або цікавишся архітектурою. Саме тут найбільше скупчення валенсійського модернізму — Меркадо-де-Колон, Каса-де-лос-Драгонес, будинки на Сірило Аморос і Сорні — і тут видно, як місто живе сьогодні, без туристичного тиску. Прогулянка безкоштовна, триває сорок хвилин і починається за десять хвилин пішки від собору.
Чому в оздобленні Валенсії стільки апельсинів?
Бо експорт цитрусових був економічним рушієм міста від кінця XIX до середини XX століття. Уерту перевели на апельсинові дерева, порт розширили, щоб їх вивозити, а валенсійські торговельні доми продавали їх у Лондоні, Парижі й Гамбурзі. Північний вокзал 1917 року вкритий мозаїками з апельсинами й сценами з уерти: це була не оздоба, а реклама продукту, який оплачував усе свято.
Що таке оршата і де її пити?
Це напій із чуфи, бульби, яку вирощують в уерті Альбораї на околиці Валенсії, перетертої з водою й цукром і поданої дуже холодною. До неї подають фартони, довгасті солодкі булочки, які вмочають у напій. Добра оршата свіжа й живе лише кілька годин, нічого спільного з пакетованою. Її пʼють в історичних оршатеріях центру й у Меркадо-де-Колон, особливо пообіді.
Коли саме знесли міський мур Валенсії?
1865 року, за наказом цивільного губернатора, з аргументом дати роботу безробітним і дозволити місту рости. Знесли понад чотири кілометри середньовічного муру й десять із його дванадцяти брам: уціліли лише вежі Серранос і вежі Кварт, які зберегли, бо їх використовували як вʼязницю. На звільненій землі збудували Ешампле.
Хто такий Хосе Мануель Кортіна?
Найсвоєрідніший із валенсійських архітекторів-модерністів, автор Каса-де-лос-Драгонес та інших будівель Ешампле. Його мова — не звичний квітковий модернізм, а суміш фантастичної готики, символізму й елементів, які багато хто прочитує як езотеричні: дракони, кажани, гаргуйлі й фігури, які важко розшифрувати. Його будівлі найбільше привертають увагу в кварталі й найменше схожі на будь-що інше.
Практична інформація
Як дістатисяМетро L3/L5/L9 Колон, у центрі кварталу. Від собору — 10 хвилин пішки.
ТривалістьОдне пообіддя. Пішохідний маршрут із зупинками — 40 хвилин.
Що платнеНічого: це міська прогулянка. Лише те, що зʼїси чи випʼєш у Меркадо-де-Колон.
Головні вулиціСірило Аморос, Сорні, Хорхе Хуан і Гран-Віа Маркес-дель-Турія. Іти треба, задерши голову.
Найкращий часПообіді, коли крамниці відчинені, а близько шостої — оршата в Меркадо-де-Колон.
УліткуТіні менше, ніж у старому місті. Уникай найспекотніших годин дня.
🎧 З Viavoy
Гуляйте містом Valencia і слухайте у власному темпі
Завантажте Viavoy і гуляйте містом Valencia офлайн, коли захочете.