Біла будівля над самою водою, з ілюмінаторами й корабельними поручнями. Вона не випадково схожа на судно, що сіло на мілину біля причалу: її збудували саме з цією ідеєю, і це один із найкращих прикладів морської раціоналістичної архітектури в Галісії.
Усе почалося зі шхуни на якорі
Історія починається 1906 року, коли група любителів вітрильного спорту заснувала клуб. Того ж року король Альфонс XIII прийняв почесне головування, і звідси в назві слово «Королівський».
Спочатку в них не було навіть приміщення на березі. Першою штаб-квартирою стала трищоглова шхуна, що стояла на якорі просто навпроти: унизу зберігали човни, а нагорі, на палубі, влаштовували свята вищого товариства Віго.
Альфонс XIII був закоханий у вітрила, ходив під ними по-справжньому й залюбки ставав покровителем яхт-клубів, що зʼявлялися по всій Іспанії. Прийняти почесне головування в такому клубі стало серед королівської родини майже модою, тому так багато клубів і сьогодні мають корону в назві.
Трансатлантичний лайнер із бетону
Нинішня будівля зведена 1945 року за проєктом архітекторів Педро Алонсо Переса і Мануеля Кастро Репресаса в тому раціоналістичному морському стилі, що свідомо наслідує палубу трансатлантичного лайнера: ступінчасті дахи, трубчасті поручні, круглі вікна.
Ця мова — так званий морський стиль — була однією з прикмет європейського модернізму, який бачив у трансатлантичних лайнерах досконалу машину й хотів, щоб архітектура була на них схожа. Тут, коли море просто перед тобою, відсилка перестає бути метафорою.
Вона стоїть на причалі трансатлантичних лайнерів, клуб налічує близько трьох тисяч членів і досі залишається серцем вітрильного спорту в рії; звідси вийшли яхтсмени найвищого міжнародного рівня.
І це не поодинокий виняток: у двадцятих і тридцятих роках Віго росло як на дріжджах на грошах від рибальства й консервних заводів і наповнилося раціоналістичною архітектурою та ар-деко — вигнуті фасади, заокруглені кути, геометричний декор, — що належить до найменш відомого й найцікавішого в місті.
Не пропустіть
Заснований 1906 року
Альфонс XIII того ж року прийняв почесне головування: звідси «Королівський».
Першою штаб-квартирою був корабель
Трищоглова шхуна на якорі навпроти, а свята влаштовували на палубі.
Будівля 1945 року
Морський раціоналізм Педро Алонсо Переса і Мануеля Кастро Репресаса: схожа на трансатлантичний лайнер.
Віго повне ар-деко
Місто зросло у двадцятих і тридцятих роках на грошах від рибальства й наповнилося раціоналізмом.
Як це вписується у твою поїздку до Віго
Він на морському фронті, у районі Монтеро Ріос, за крок від Аламеди і А-Лаше. Його видно з портової набережної.
Це приватний клуб, тож оглядати його можна лише ззовні: десять хвилин, щоб обійти довкола й подивитися, як будівля розвертає ріг до води. Варто підійти з боку причалу.
Звідси, піднімаючись, за пʼять хвилин дійдеш до MARCO і Руа-до-Прінсіпе. Це шов між морським Віго і торговим Віго.
Часті запитання
Чи є у Віго ще такі гарні будівлі?
Набагато більше, і це одна з найменш відомих речей про моє місто. У двадцятих і тридцятих роках Віго зростало як на дріжджах, на грошах рибальства й консервних заводів, і наповнилося архітектурою раціоналізму й ар-деко: фасади з вигинами, заокруглені кути, чисті лінії й геометричний декор. Підведи погляд, гуляючи центром, і побачиш чудові будівлі тієї доби. Цей клуб — один із найморськіших, але запевняю тебе, він не самотній.
А чому стільки яхт-клубів звуться «Королівськими»?
Через короля, який дуже любив море: Альфонсо XIII був закоханий у вітрильний спорт, справді ходив під вітрилом і залюбки брав під опіку яхт-клуби, що зʼявлялися по всій Іспанії. Прийняти почесне головування в одному з них стало мало не модою серед монаршої родини, тому так багато клубів сьогодні носять корону в назві. Тож те «Королівський» біля входу — не проста прикраса: це підпис монарха, який палубу корабля волів більше за трон.
