Великий колізей Мурсії, відкритий 1862 року в присутності королеви Ізабелли II. Ця ділянка була садом старого домініканського монастиря, і лише після дезамортизацій (розпродажів церковного майна) XIX століття тут зміг постати храм іншого культу — сцени. А ще до нього пристала вогняна легенда.
Театр у монастирському саду
Дезамортизація Мендісабаля 1836 року виставила на продаж майно чернечих орденів по всій Іспанії й звільнила величезні площі міської землі в центрах міст. Чимало іспанських театрів, ринків і площ XIX століття стоять на місці колишніх монастирів.
Тут сталося саме це: сад домініканців став великим театром міста, а в день відкриття, 1862 року, в ложі сиділа королева.
Через десять років він отримав імʼя Хуліана Ромеа, мурсійського актора, зірки свого часу й однієї з найбільших постатей іспанської сцени XIX століття. Те, що місто назвало свій театр на честь місцевого актора, чимало говорить про гордість, яку воно за нього відчувало.
Ззовні він еклектичний, із тією сумішшю класичних відсилань, такою характерною для XIX століття; усередині — повноцінний театр італійського типу: вестибюль, сходи до лож, зала-підкова в червоному й золотому з розписаною стелею, завіса й сцена.
Прокляття ченця
Легенда каже, що чернець із відібраного монастиря прокляв театр трьома пожежами. І вражає те, що пожежі були справжні: у XIX столітті Ромеа горів не раз, і після полумʼя його доводилося відбудовувати.
Ці справжні пожежі стали ідеальним паливом, щоб легенда міцно зайнялася. Це дуже поширений механізм: забобон чіпляється за факти, які можна перевірити, і відтоді його вже ніхто не спростує.
І є звичай, що живе досі: кажуть, на кожну виставу один квиток знімають із продажу, щоб театр ніколи не заповнювався вщерть і прокляття не збулося. Справжній це обряд чи вдало розказана історія, вона — частина будівлі.
Пожежі в театрах були до того ж структурною проблемою XIX століття по всій Європі: декорації з тканини, газове освітлення й деревʼяні конструкції. Сучасні норми сценічної безпеки народилися саме з тих катастроф.
Не пропустіть
Відкритий 1862 року
У присутності королеви Ізабелли II, у колишньому саду домініканського монастиря.
Це стало можливим завдяки дезамортизації
Дезамортизація Мендісабаля 1836 року звільнила монастирську землю в центрах половини Іспанії.
Носить імʼя актора
Хуліан Ромеа, мурсієць і зірка іспанської сцени XIX століття. Перейменований 1872 року.
Прокляття ченця
Три обіцяні пожежі — і він справді горів не раз. На кожну виставу знімають один квиток.
Як це вписується у твою поїздку до Мурсії
Він стоїть на площі Хуліана Ромеа, поруч із вулицею Траперія і за кілька хвилин від Королівського казино. Це частина осі історичного центру.
Екскурсія інтерʼєром триває близько сорока хвилин і варта того, щоб побачити залу-підкову. Перевір афішу й розклад: це досі діючий театр.
Зовсім поруч — площа Санто-Домінго з монументальним фікусом і площа Санта-Каталіна, епіцентр мурсійських тапас.
Часті запитання
Гаразд, прокляття — легенда… але він справді горів?
Справді, і не раз. Ромеа зазнав справжніх пожеж у XIX столітті, і його довелося відбудовувати після вогню. Ці справжні пожежі стали ідеальним паливом, щоб легенда про ченця і його прокляття так сильно розгорілася.
